Шана Кобзареві

З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек та 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка колектив Вінницької районної ЦБС здійснив поїздку до Шевченківського національного заповідника у місті Каневі, Черкаської області. Заповідник об’єднує території історико-культурного та природно-заповідного фонду загальною площею 45 га. На його території знаходяться пам’ятки археології, архітектури, історії, мистецтва та природи: Могила Т. Г. ШевченкаДержавний музей Т.Г.Шевченка Могила І. Ядловського, довголітнього хранителя Шевченкового меморіалу (1884-1933 рр.); Багатошарове поселення Пилипенкова гора.


Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Канівські гори зачарували   Шевченка, коли  влітку 1859  він плив вниз по Дніпру у с. Прохорівку на Михайлову гору до свого приятеля, вченого М. Максимовича. Саме про них він писав троюрідному брату Варфоломію:
...мені і вдень і вночі сниться ота благодать над Дніпром...
У музеї ми побачили оригінальні графічні твори Т. Шевченка, прижиттєві видання його поезій, меморіальні речі, пов’язані з похованням Т. Шевченка в Петербурзі та перепохованням його в Україну: листочки з металевого вінка, покладеного на могилу поета в Петербурзі, червона китайка, якою покривали домовину  під час перевезення в Україну, металеве кільце від воза, на якому везли домовину, віньєтка з кришки домовини, рушник, стрічки та хустки з похорону Шевченка в Каневі. Надзвичайно цінними є речі, що зафіксували образ Тарасової гори і могили поета на різних етапах української історії.  Це живописні і графічні твори художників М. Бурачека, В. Гарбуза, І. Красного, В. Кричевського, О. Коваленка, Є. Манишина, Н. Онацького, І. Порошина, В. Розвадовського, С. Шишка та ін.; предмети філокартії, філателії, медальєрики.





Коментарі