Від дня народження народної художниці України Катерини Василівни Білокур минуло 115 років. Ті роки склали Двадцяте Століття, що увібрало в себе революції, братовбивчі й світові війни, голодомор і голокост. З нагоди ювілею народної художниці України я провела народознавчу бесіду з переглядом відео презентації «Доля виспівана в квітах
...Були в тому Двадцятому спалахи визначних талантів, знакових подій в житті людства і серед них - народження 1900 року в забутому Богом і людьми селі Богданівна, біля Яготина, в селянській родині дівчинки Катрі Білокур, життєвий і творчий подвиг якої не має аналогів у світовому мистецькому обширі.
Катерина Білокур - плоть від плоті свого народу, воістину його славетна донька. Не отримавши навіть початкової шкільної освіти, вона вчилася сама: оволоділа грамотою, багато читала, а душа прагнула чогось недосяжного. З життєдайного джерела народної творчості розквітало малярство Катерини Білокур.
За підвалину слугували йому пісні, казки, легенди, народне мистецтво. Вона захоплювалась орнаментами на предметах селянського побуту, на українських строях, рушниках, але найбільше її вразливу поетичну душу зачаровували квіти, що райським розмаєм цвіли навколо хати, на городі, на луках, на полях.
Найважливішим в її творчості є квіти - "очі Землі - душа Землі", найкраще, що може зрости на рідному обійсті. Квітуча земля Богданівни, космічні вітри, з допомогою яких закликала до себе майстриня вірних друзів, буяння власної фантазії, талант, даний батьками і Богом, складали сутність цієї незвичайної жінки. Вона володіла рідкісним даром художника - абсолютним відчуттям кольору, як музикант чи співак абсолютним слухом. Її фарби співали, вона досягла неабиякого вміння писати чистими кольорами усю площину картини і навіть тіні, що вдається далеко не всім митцям. Вона геніально поєднувала окреме в загальну композицію. А це дається талантом і дивовижною фанатичною працездатністю.
І сьогодні в нашій схвильованій пам'яті історія життя і творчості Катерини Білокур - це найчистіша пісня серед тих пісень, які витворив наш народ упродовж багатьох віків свого волевиявлення. Воістину народна - в творчості, думках, покликанні, стверджуванні й світовій шанобливості до її Таланту. Спливатимуть віки... Залишиться вічність, а в ній людська любов і пам'ять про величну і земну художницю Катерину Білокур з України...
Катерина Білокур - плоть від плоті свого народу, воістину його славетна донька. Не отримавши навіть початкової шкільної освіти, вона вчилася сама: оволоділа грамотою, багато читала, а душа прагнула чогось недосяжного. З життєдайного джерела народної творчості розквітало малярство Катерини Білокур.
За підвалину слугували йому пісні, казки, легенди, народне мистецтво. Вона захоплювалась орнаментами на предметах селянського побуту, на українських строях, рушниках, але найбільше її вразливу поетичну душу зачаровували квіти, що райським розмаєм цвіли навколо хати, на городі, на луках, на полях.
Найважливішим в її творчості є квіти - "очі Землі - душа Землі", найкраще, що може зрости на рідному обійсті. Квітуча земля Богданівни, космічні вітри, з допомогою яких закликала до себе майстриня вірних друзів, буяння власної фантазії, талант, даний батьками і Богом, складали сутність цієї незвичайної жінки. Вона володіла рідкісним даром художника - абсолютним відчуттям кольору, як музикант чи співак абсолютним слухом. Її фарби співали, вона досягла неабиякого вміння писати чистими кольорами усю площину картини і навіть тіні, що вдається далеко не всім митцям. Вона геніально поєднувала окреме в загальну композицію. А це дається талантом і дивовижною фанатичною працездатністю.
І сьогодні в нашій схвильованій пам'яті історія життя і творчості Катерини Білокур - це найчистіша пісня серед тих пісень, які витворив наш народ упродовж багатьох віків свого волевиявлення. Воістину народна - в творчості, думках, покликанні, стверджуванні й світовій шанобливості до її Таланту. Спливатимуть віки... Залишиться вічність, а в ній людська любов і пам'ять про величну і земну художницю Катерину Білокур з України...
Коментарі
Дописати коментар