Я жив тобою Україно!

21 липня виповнюється 75 років з дня смерті Богдана Лепкого - українського письменника, перекладача, літературознавця, художника та педагога. Батьківщина Богдана Лепкого — Поділля, край благословенний, щедрий, овіяний легендами. Сам поет написав про нього в одному з ранніх своїх віршів - "Заспів":

Колисав мою колиску
Вітер рідного Поділля
І зливав на сонні вії
Степового запах зілля.

Протягом багатьох років ім'я Богдана Лепкого замовчувалось, хоча навіть знана повсюдно, де живуть українці його пісня "Чуєш, брате мій", на слова його вірша "Журавлі", публікувалася без імені автора як народна. Сьогодні українському письменникові Богданові Лепкому знову повертається його чесне ім'я, а українській літературі - його твори. Без творчості Богдана Лепкого українська література була б неповною. За часів незалежності України до шкільних підручників увійшли такі його відомі твори, як велика історична картина "Мазепа", що складається з частин: "Мотря" (1926), "Не вбивай" (1926), "Батурин" (1927), "Полтава" - "Над Десною", "Бої" (1928-1929), "Мазепа".

Створеного Б. Лепким забуття поглинути не може. Він усе життя і весь талант присвятив своєму народові, збагаченню його культури, літератури. Вражає — універсалізм, багатогранність його творчих інтересів, чим він близький до І. Франка. І, мабуть, можна погодитися з думкою дослідників життя письменника, що коли стихією творчої натури І. Франка була боротьба, то стихією Б. Лепкого була естетична насолода від процесу творення. Тож хто ще не подорожував сюжетами цих захоплюючих творів запрошуємо до їх прочитання, та ознайомлення з книжковою виставкою "Я жив тобою Україно!"