За Україну, за її долю, за честь і волю, за народ!

6 грудня виповнюється 145 років від дня народження талановитого майстра слова Миколи Вороного. З нагоди цієї події в бібліотеці проведено літературно-музичний вечір "За Україну, за її долю, за честь і волю, за народ!", під час якого користувачі бібліотеки відкрили для себе поета Миколу Вороного, як видатну постать української літератури ХХ століття. Я ознайомила присутніх з творчістю видатного поета, який своїм життям і творчістю засвідчує несхитну мужність та палку любов до України. Вороний Микола Кіндратович - вельми неоднозначна постать в історії України. З одного боку - відомий політичний та державний діяч, з іншого - людина творча, що присвятила своє життя письменництву, режисерству та акторству.

Талановитий, неординарний майстер слова, він в українську літературу приніс поетичні шедеври. Микола Вороний був і критиком, і перекладачем, і мистецтвознавцем. Вороний - справжній поет, бо вважає, що не має права бути осторонь реальної дійсності, бути байдужим до страждань свого народу. Але насамперед він був патріотом своєї Вітчизни. В час революційних збурень Вороний написав вірш «За Україну», який був одразу покладений на музику. За цим маршем-закликом йшли у бій вояки УНР і пізніше борці за волю України, і який є дуже актуальним у наш час.

Вперед же, браття, наш прапор має
І сонце сяє нам в очах.
Дружній тиск, зброї блиск,
Кари гнів і з ним свобідний спів!
За Україну,
За її долю,
За честь і волю,
За народ!

Микола Вороний - є поетом віри в людину, в свій народ. Його поезія була напрочуд мелодійною і милозвучною. Поезія М. Вороного утверджує одвічне прагнення людини до істини, краси і світла. Один з критиків творчості Вороного досить правдиво каже: Вороний – поет ясної краси, прозорої, як вода лісових озер. Ні багатство прекрасних символів, ні витончена грація його блискучого вірша, ні артистичне сполучення слів, що часом звучить як справжня музика, - ніколи не затемнюють зміст його поезії.