Голод 1933 - незагоєна рана України

Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 рр. Упродовж багатьох років ця тема знаходилася під табу, а радянське керівництво різними способами намагалось придушити пам’ять про ті трагічні події. До дня пам’яті жертв голодомору, який відзначається щорічно в четверту суботу листопада, бібліотека провела вечір - пам'яті "Голод 1933 - незагоєна рана України", під час якого до уваги користувачів була представлена книга Михайла Олефіренка "Пора цвітіння терну".



Роман представляє широку панораму надзвичайно важких періодів в історії українського народу, зокрема полтавського села: розкуркулення і голодомор 1932-1933 років, укрупнення і знищення хуторів у 70-80 роки минулого століття. Твір вражає документальністю і правдивістю висвітлення злочинів комуністичного режиму, які були спрямовані на підрив національного коріння українського народу та його духу. Основані на реальних подіях, долях конкретних людей, вони є неспростовним документом, який і зараз не втратив своєї актуальності, оскільки страшні уроки історії ніколи не залишаються в минулому. 

Також до Дня пам’яті жертв голодомору в бібліотеці представлено книжкову виставку "Біль, що душу рве: Голодомор 1933-го…" , яка представляє документальні та історичні книги, що розкривають трагічні сторінки найжахливішої трагедії в історії України минулого століття.

Коментарі