Купало в літо упало

"Купало в літо упало" - так називається етнографічна година, яку я провела сьогодні для юних читачів. Я розповіла дітям про традиції, звичаї та легенди, пов’язані з цим стародавнім, одним із найзагадковіших свят, що відзначалося в Україні ще за часів язичництва. Воно припадало на 7 липня (за новим стилем) і пов'язувалося з літнім сонцестоянням. Ім'я ж святу дав Купало - бог земних плодів, урожаю, добробуту та лікарських рослин. Основні обрядові дії цього дня називалися купаліями і відбувалися у ніч з 6 на 7 липня. Основним атрибутом свята, довкола якого відбувалися дійства, був купальський вогонь. Він мав горіти цілу ніч. Всі стрибали через це вогнище, проходячи таким чином своєрідний ритуал очищення. Ще дівчата плели собі віночки з трав та квітів, які пускали на воду, бо ті таким чином могли вказати "звідки свати будуть".

Особливо цікавими і таємничими є розповіді про цвітіння папороті в ніч на Купала. Для того, щоб це побачити, слід вночі піти до цього куща, побороти нечисту силу, дочекатися того, як опівночі папороть розцвіте світлою жариною, зірвати квітку і сховати її за пазуху. Такий сміливець набуває можливості бачити, як переходять із місця на місце дерева, розуміти мову птахів, тварин, рослин, зможе відшукати заховані в землі скарби і заволодіти ними.